«Компактний урожай», загроза продовольчої кризи та інші проблеми «воєнної економіки» Росії

Артем Радигін

На півдні Росії очікується найнижчий за п’ять років урожай. Пропагандистські російські ресурси вигадали термін «компактний урожай», щоб не вживати слова «неврожай» чи «низький урожай». На тлі того, як МВФ та інші міжнародні фінансові інститути виступають із невтішними прогнозами щодо економіки Росії, російська влада хоче запровадити регулювання цін на головні продукти харчування.

МВФ значно знизив прогноз зростання російської економіки у 2025 році – до 0,9%.

На що в Мінекономрозвитку Росії заявили, що міжнародні фінансові інститути вже не вперше виступають із негативними прогнозами щодо розвитку російської економіки.

Водночас уряд РФ всерйоз обговорює ідею примусового обмеження цін на продукти. Російське міністерство сільського господарства звернулося до кількох найбільших асоціацій виробників із проханням оцінити законопроєкт про регулювання цін на овочі, молочні продукти та товари птахівництва, пише видання «Коммерсант».

Центробанк Росії 25 липня знизив ключову ставку одразу на два відсоткові пункти – з 20% до 18%.

Регулятор не виключив, що може опустити її ще нижче на наступних засіданнях.

ЦБ РФ бачить ризики для прискорення інфляції: зниження цін на нафту та посилення санкцій можуть повернути зростання цін через ослаблення рубля.

Про проблеми російської економіки говоримо з економістом Ігорем Ліпсіцем:

МВФ погіршив прогноз щодо зростання російської економіки у 2025 році – з 1,5% до 0,9%, але покращив у 2026 – з 0,9% до 1%. Про це йдеться в опублікованому 29 липня черговому огляді світової економіки.

Раніше президент Росії Володимир Путін називав прогнози зростання економіки Росії «хорошими», посилаючись на показники минулого та позаминулого років, коли економіка зростала на 4,3% та 4,1% відповідно.

Водночас низка найбільших промислових підприємств Росії переходять на «неповний робочий тиждень», що, на думку експертів, свідчить про зниження попиту на їхні товари та згасання в країні економічної активності.

Соловйов напосівся на голову Центробанку Росії

Голова Центробанку РосіїЕльвіра Набіулліна вкотре зазнала жорсткої критики від ресурсів російської пропаганди.

Центральний банк передбачив російській економіці темпи зростання в межах 0,5–1%, тоді як Володимир Путін постійно вимагає їх збільшення.

За словами телеведучого Володимира Соловйова, дії ЦБ ставлять під загрозу «суверенітет» Росії.

«Я не голосував за Набіулліну, я голосував за президента Російської Федерації, він ставить завдання. І я не розумію, чому хтось дозволяє собі взяти і на повному серйозі викатити прогноз, який повністю суперечить прямим директивам, що виходять від керівництва країни», – сказав Соловйов.

Російський телеведучий Володимир Соловйов

–То за що критикують Набіулліну?

– Ельвіра Набіулліна видала новий прогноз, який практично збігається з прогнозом МВФ.

Там практично нульове зростання економіки на майбутній рік. Чиста стагнація.

Відповідно, всі пропагандисти на чолі з Соловйовим на неї страшенно розлютилися і почали кричати – як же так, очільник нації, верховний головнокомандувач поставив завдання, що російська економіка зростатиме швидше, ніж у всьому світі. А тут, бач, Центробанк видає такі прогнози, як вони взагалі посміли, на кого вони взагалі працюють.

Така страшна атака, тому що те, що говорить Центробанк, дуже псує всю картину пропаганди. Пропаганда розповідає про процвітання російської економіки, а Центробанк ніби як частина державної влади, це ж не якийсь опозиціонер. А він говорить такі бридкі слова, що ніякого зростання не буде, тому що економіка перебуває в застої. Тому, звісно, на Набіулліну за це ображаються.

Але ситуація така, що російська економіка вичерпала всі можливості зростання. Вони зараз намагаються знову її пришпорити її, знижують ключову ставку, щоб трошки здешевити кредити. Навряд чи це щось дасть, тому що ризики інвестування в економіку занадто великі.

Не можна дивитися на один показник і сподіватися, що ти один показник підрегулював, і одразу все піде добре. Там же весь час кричать про те, що в Росії припинилося інвестування.

Зверніть увагу, на тому ж Петербурзькому форумі виступив голова Сбербанку Герман Греф і сказав, що в Росії припинилася інвестиційна діяльність.

За рік до них у найбільший банк Росії, провідний центр інвестиційної кооперації, не прийшов жоден новий інвестпроєкт.

Інвестицій немає, залишилася тільки нафта

«Ми продовжуємо давати гроші за старими проєктами, що почалися в попередній рік, і жодного нового до нас не прийшло», – скаржився Греф.

Вони не дають грошей, тому що ніхто їх не просить, тому що ніхто не хоче вкладати в економіку.

Є й інша сторона – ти можеш щось проінвестувати, але це можуть відібрати. У Росії так легко і швидко відбирають активи, що треба бути зовсім нерозумним, щоб вкласти гроші в розвиток виробництва, наростити активи, а потім ці активи втратити. Тому, звичайно, в економіку ніхто не інвестує, а без інвестицій немає зростання.

МВФ знизив прогнози зростання економіки Росії, тому що у країни падають нафтові доходи. А нічого іншого, крім нафтових доходів, там немає. Щойно ці доходи починають падати, російська економіка теж падає.

Перспектив зростання нафтових доходів немає. Падіння доходів одразу позбавляє бюджет грошей. Бюджет перестає фінансувати економіку, і відбувається її падіння. Але і сам Центробанк не дуже розуміє, як із цим боротися.

Питання полягає в тому, що бувають різні типи інфляції. Буває монетарна інфляція, коли в економіку вкинули багато грошей, ці гроші «бігають» по країні, намагаються знайти товар, а товару немає.

Як сказала Ельвіра Набіулліна – економіка пропозицій не спрацювала, а економіка попиту зросла, тому що в неї закачали шалену кількість бюджетних грошей. А є другий тип інфляції – інфляція витрат.

У тебе зростають витрати виробництва, ти змушений підвищувати ціни, щоб покрити збільшені витрати. На ці витрати Центробанк вплинути ніяк не може. А вони зростають, тому що кілька років у Росії було зростання заробітних плат.

Дорожчає енергія, безперервно підвищує ціни «Газпром», дорожчає бензин. Отже, зростатиме не тільки ціна на бензин, а й транспортні витрати, а це відіб’ється на всьому. Тобто факторів розгону інфляції дуже багато. Але залишати ставку колишньою не можна, це занадто небезпечно для Набіулліної та інших керівників Центробанку, тому для того, щоб не потрапити під різного роду санкції та репресії вже проти них особисто всередині Росії, вони і знижують ставку, жити ж хочеться.

Регулювання продовольчого ринку як у СРСР

– У Росії знову заговорили про регулювання цін на основні продукти харчування: Мінсільгосп попросив найбільших виробників овочів, молока та товарів птахівництва проаналізувати присвячений цьому законопроєкт. Можливе введення коридору цін на окремі види продукції з їхньою мінімальною та максимальною відпускною вартістю.

Цього року в Росії очікується найнижчий за п’ять років урожай пшениці та пивоварного ячменю. Влада називає це «компактним урожаєм». Чого очікувати?

– Це серйозна історія, тому що в сільському господарстві накопичилася величезна маса проблем.

Я наприкінці минулого року почав говорити, що в Росії можуть виникнути проблеми з продовольством, а мене страшенно сварили й казали, що «у нас велике, потужне сільське господарство, і нічого подібного бути не може».

Цього року це «велике сільське господарство» продемонструвало дуже погані результати.

Щойно зіпсувалася погода, з’ясувалося, що ніякої стійкості сільського господарства в Росії немає, плюс відбулося падіння врожайності через заміну насіння в межах імпортозаміщення.

Плюс, звичайно, уряд Росії дуже активно працює проти Росії.

Якщо шукати в Росії п’яту колону, то це не ми й не іноагенти, а уряд Росії – він дуже активно руйнує країну.

Зокрема, уряд ввів утилізаційний збір на імпортну сільгосптехніку, а в Росії із сільгосптехнікою і так не дуже добре.

На екрані ми бачимо красиві картинки, а в реальному житті ситуація погана: в країні дуже багато старої сільгосптехніки, нову сільгосптехніку фермери купувати не можуть, тому що немає грошей. Вони намагаються якимось чином лагодити стару, тому що без сільгосптехніки в сільському господарстві багато чого не зробиш.

Крім того, російське насіння не такої схожості та стійкості, як імпортне, а імпортне зараз закуповувати не рекомендується.

Тому восени та взимку можуть бути великі стрибки цін і проблеми з продовольством.

Уряд намагається з цим боротися найстрашнішим чином – регулюванням цін, щоб вони були не ринковими, а встановленими державою.

Це зараз основна тема, яка обговорюється в уряді – потрібно зарегулювати ціну, встановити так званий коридор допустимих коливань цін, і заборонити піднімати ціни вище.

Але це призведе до того, що фермери почнуть підлаштовувати під це свою виробничу програму, будуть прибирати виробництво тих продуктів, які потрапляють під таке регулювання і виробляти те, що під регулювання не потрапило. Далі буде скорочення посівних площ і поголів’я худоби. Це призведе до дефіциту продуктів харчування.

Можливий дефіцит продовольства

Нещасна продовольча проблема СРСР може повернутися в Росію. Росіяни в це не вірять, зі мною сперечаються, кричать, що в нас велика сільськогосподарська держава.

Але коли навесні був великий криза з картоплею, виступив керівник російської спілки овочівників і сказав:

«Що ви від нас хочете? Ми не можемо нагодувати картоплею всю країну . Киньте розводити на своїх садових ділянках газони, садіть картоплю і самі нею запасайтеся. Ми цього зробити не можемо».

А уряд каже аграріям – у нас для вас грошей немає, виживайте як хочете. Ми вам грошей дати не можемо, всі гроші йдуть на війну. І наступного року буде та сама картина.

Тому, звісно, всі програми підтримки сільського господарства та промислових підприємств скорочуються. У пріоритеті тільки війна.

На півдні Росії очікується найнижчий за п’ять років урожай. Пропагандистські російські ресурси вигадали термін «компактний урожай», щоб не вживати слова «неврожай» чи «низький урожай». На тлі того, як МВФ та інші міжнародні фінансові інститути виступають із невтішними прогнозами щодо економіки Росії, російська влада хоче запровадити регулювання цін на головні продукти харчування.

МВФ значно знизив прогноз зростання російської економіки у 2025 році – до 0,9%.

На що в Мінекономрозвитку Росії заявили, що міжнародні фінансові інститути вже не вперше виступають із негативними прогнозами щодо розвитку російської економіки.

Водночас уряд РФ всерйоз обговорює ідею примусового обмеження цін на продукти. Російське міністерство сільського господарства звернулося до кількох найбільших асоціацій виробників із проханням оцінити законопроєкт про регулювання цін на овочі, молочні продукти та товари птахівництва, пише видання «Коммерсант».

Центробанк Росії 25 липня знизив ключову ставку одразу на два відсоткові пункти – з 20% до 18%.

Регулятор не виключив, що може опустити її ще нижче на наступних засіданнях.

ЦБ РФ бачить ризики для прискорення інфляції: зниження цін на нафту та посилення санкцій можуть повернути зростання цін через ослаблення рубля.

Про проблеми російської економіки говоримо з економістом Ігорем Ліпсіцем:

МВФ погіршив прогноз щодо зростання російської економіки у 2025 році – з 1,5% до 0,9%, але покращив у 2026 – з 0,9% до 1%. Про це йдеться в опублікованому 29 липня черговому огляді світової економіки.

Раніше президент Росії Володимир Путін називав прогнози зростання економіки Росії «хорошими», посилаючись на показники минулого та позаминулого років, коли економіка зростала на 4,3% та 4,1% відповідно.

Водночас низка найбільших промислових підприємств Росії переходять на «неповний робочий тиждень», що, на думку експертів, свідчить про зниження попиту на їхні товари та згасання в країні економічної активності.

Соловйов напосівся на голову Центробанку Росії

Голова Центробанку РосіїЕльвіра Набіулліна вкотре зазнала жорсткої критики від ресурсів російської пропаганди.

Центральний банк передбачив російській економіці темпи зростання в межах 0,5–1%, тоді як Володимир Путін постійно вимагає їх збільшення.

За словами телеведучого Володимира Соловйова, дії ЦБ ставлять під загрозу «суверенітет» Росії.

«Я не голосував за Набіулліну, я голосував за президента Російської Федерації, він ставить завдання. І я не розумію, чому хтось дозволяє собі взяти і на повному серйозі викатити прогноз, який повністю суперечить прямим директивам, що виходять від керівництва країни», – сказав Соловйов.

Російський телеведучий Володимир Соловйов

–То за що критикують Набіулліну?

– Ельвіра Набіулліна видала новий прогноз, який практично збігається з прогнозом МВФ.

Там практично нульове зростання економіки на майбутній рік. Чиста стагнація.

Відповідно, всі пропагандисти на чолі з Соловйовим на неї страшенно розлютилися і почали кричати – як же так, очільник нації, верховний головнокомандувач поставив завдання, що російська економіка зростатиме швидше, ніж у всьому світі. А тут, бач, Центробанк видає такі прогнози, як вони взагалі посміли, на кого вони взагалі працюють.

Така страшна атака, тому що те, що говорить Центробанк, дуже псує всю картину пропаганди. Пропаганда розповідає про процвітання російської економіки, а Центробанк ніби як частина державної влади, це ж не якийсь опозиціонер. А він говорить такі бридкі слова, що ніякого зростання не буде, тому що економіка перебуває в застої. Тому, звісно, на Набіулліну за це ображаються.

Але ситуація така, що російська економіка вичерпала всі можливості зростання. Вони зараз намагаються знову її пришпорити її, знижують ключову ставку, щоб трошки здешевити кредити. Навряд чи це щось дасть, тому що ризики інвестування в економіку занадто великі.

Не можна дивитися на один показник і сподіватися, що ти один показник підрегулював, і одразу все піде добре. Там же весь час кричать про те, що в Росії припинилося інвестування.

Зверніть увагу, на тому ж Петербурзькому форумі виступив голова Сбербанку Герман Греф і сказав, що в Росії припинилася інвестиційна діяльність.

За рік до них у найбільший банк Росії, провідний центр інвестиційної кооперації, не прийшов жоден новий інвестпроєкт.

Інвестицій немає, залишилася тільки нафта

«Ми продовжуємо давати гроші за старими проєктами, що почалися в попередній рік, і жодного нового до нас не прийшло», – скаржився Греф.

Вони не дають грошей, тому що ніхто їх не просить, тому що ніхто не хоче вкладати в економіку.

Є й інша сторона – ти можеш щось проінвестувати, але це можуть відібрати. У Росії так легко і швидко відбирають активи, що треба бути зовсім нерозумним, щоб вкласти гроші в розвиток виробництва, наростити активи, а потім ці активи втратити. Тому, звичайно, в економіку ніхто не інвестує, а без інвестицій немає зростання.

МВФ знизив прогнози зростання економіки Росії, тому що у країни падають нафтові доходи. А нічого іншого, крім нафтових доходів, там немає. Щойно ці доходи починають падати, російська економіка теж падає.

Перспектив зростання нафтових доходів немає. Падіння доходів одразу позбавляє бюджет грошей. Бюджет перестає фінансувати економіку, і відбувається її падіння. Але і сам Центробанк не дуже розуміє, як із цим боротися.

Питання полягає в тому, що бувають різні типи інфляції. Буває монетарна інфляція, коли в економіку вкинули багато грошей, ці гроші «бігають» по країні, намагаються знайти товар, а товару немає.

Як сказала Ельвіра Набіулліна – економіка пропозицій не спрацювала, а економіка попиту зросла, тому що в неї закачали шалену кількість бюджетних грошей. А є другий тип інфляції – інфляція витрат.

У тебе зростають витрати виробництва, ти змушений підвищувати ціни, щоб покрити збільшені витрати. На ці витрати Центробанк вплинути ніяк не може. А вони зростають, тому що кілька років у Росії було зростання заробітних плат.

Дорожчає енергія, безперервно підвищує ціни «Газпром», дорожчає бензин. Отже, зростатиме не тільки ціна на бензин, а й транспортні витрати, а це відіб’ється на всьому. Тобто факторів розгону інфляції дуже багато. Але залишати ставку колишньою не можна, це занадто небезпечно для Набіулліної та інших керівників Центробанку, тому для того, щоб не потрапити під різного роду санкції та репресії вже проти них особисто всередині Росії, вони і знижують ставку, жити ж хочеться.

Регулювання продовольчого ринку як у СРСР

– У Росії знову заговорили про регулювання цін на основні продукти харчування: Мінсільгосп попросив найбільших виробників овочів, молока та товарів птахівництва проаналізувати присвячений цьому законопроєкт. Можливе введення коридору цін на окремі види продукції з їхньою мінімальною та максимальною відпускною вартістю.

Цього року в Росії очікується найнижчий за п’ять років урожай пшениці та пивоварного ячменю. Влада називає це «компактним урожаєм». Чого очікувати?

– Це серйозна історія, тому що в сільському господарстві накопичилася величезна маса проблем.

Я наприкінці минулого року почав говорити, що в Росії можуть виникнути проблеми з продовольством, а мене страшенно сварили й казали, що «у нас велике, потужне сільське господарство, і нічого подібного бути не може».

Цього року це «велике сільське господарство» продемонструвало дуже погані результати.

Щойно зіпсувалася погода, з’ясувалося, що ніякої стійкості сільського господарства в Росії немає, плюс відбулося падіння врожайності через заміну насіння в межах імпортозаміщення.

Плюс, звичайно, уряд Росії дуже активно працює проти Росії.

Якщо шукати в Росії п’яту колону, то це не ми й не іноагенти, а уряд Росії – він дуже активно руйнує країну.

Зокрема, уряд ввів утилізаційний збір на імпортну сільгосптехніку, а в Росії із сільгосптехнікою і так не дуже добре.

На екрані ми бачимо красиві картинки, а в реальному житті ситуація погана: в країні дуже багато старої сільгосптехніки, нову сільгосптехніку фермери купувати не можуть, тому що немає грошей. Вони намагаються якимось чином лагодити стару, тому що без сільгосптехніки в сільському господарстві багато чого не зробиш.

Крім того, російське насіння не такої схожості та стійкості, як імпортне, а імпортне зараз закуповувати не рекомендується.

Тому восени та взимку можуть бути великі стрибки цін і проблеми з продовольством.

Уряд намагається з цим боротися найстрашнішим чином – регулюванням цін, щоб вони були не ринковими, а встановленими державою.

Це зараз основна тема, яка обговорюється в уряді – потрібно зарегулювати ціну, встановити так званий коридор допустимих коливань цін, і заборонити піднімати ціни вище.

Але це призведе до того, що фермери почнуть підлаштовувати під це свою виробничу програму, будуть прибирати виробництво тих продуктів, які потрапляють під таке регулювання і виробляти те, що під регулювання не потрапило. Далі буде скорочення посівних площ і поголів’я худоби. Це призведе до дефіциту продуктів харчування.

Можливий дефіцит продовольства

Нещасна продовольча проблема СРСР може повернутися в Росію. Росіяни в це не вірять, зі мною сперечаються, кричать, що в нас велика сільськогосподарська держава.

Але коли навесні був великий криза з картоплею, виступив керівник російської спілки овочівників і сказав:

«Що ви від нас хочете? Ми не можемо нагодувати картоплею всю країну. Киньте розводити на своїх садових ділянках газони, садіть картоплю і самі нею запасайтеся. Ми цього зробити не можемо».

А уряд каже аграріям – у нас для вас грошей немає, виживайте як хочете. Ми вам грошей дати не можемо, всі гроші йдуть на війну. І наступного року буде та сама картина.

Тому, звісно, всі програми підтримки сільського господарства та промислових підприємств скорочуються. У пріоритеті тільки війна.